Батьківщина гречки-високогірні галявини Гімалаїв. Багато століть тому місцеві жителі дали їй нехитру назву-чорний рис. До слов'ян гречка потрапила тільки в 7 столітті від волзьких булгар. Нову культуру обробляли переважно в монастирях, де було багато ченців грецького походження. Так "чорний рис" і отримав нову назву — гречка, в пам'ять про людей, що сприяли її поширенню.
Популярність гречки знайшла своє відображення і в фольклорі. За переказами, насіння гречки-діти полоненої татарами царівни Крупенички, подрібнювали до того, що перетворилися на зерна. Потрапивши із Золотої Орди на батьківщину, зерна розсіялися по всій Землі. Так гречка і поширилася по полях Русі, і тепер її варять в кожній російській родині. А в деяких селах Поволжя гречку досі називають« татарка ».
